Європейський стандарт діагностики мікробіома кишківника – система GA-MAP

Дослідження мікробіому дозволяє визначати співвідношення і чисельність видів бактерій в кишківнику.

Дослідження технологією GA-MAP - це нове покоління дослідження ДНК. Метод діагностики кишківника GA-MAP дозволяє здійснити загальний аналіз складу кишкового мікробіома, що відкриває можливість для діагностики та моніторингу різних захворювань. Мікробіом GA-MAP – єдиний тест діагностики мікробіому кишківника, який має сертифікацію CE-IVD (in vitro diagnostic).

При яких захворюваннях необхідно проводити дослідження мікробіома методом GA-MAP?

 

Дослідження мікробіома методом GA-map є корисним при різних нозологіях, включаючи:

• Алергічні захворювання: Виявлення мікроорганізмів, що можуть провокувати або посилювати алергічні реакції.
• Iмунні розлади: Оцінка ролі мікробіома у функціонуванні імунної системи та визначення оптимальної терапії.
• Цукровий діабет та ожиріння: Оцінка впливу мікробіома на метаболічні процеси та корекція харчування.
• Синдром подразненого кишківника (СПК): Виявлення дисбіозу та визначення індивідуальної терапії.
• Запальні захворювання кишківника (ЗЗК): Моніторинг стану мікробіома та оцінка ефективності лікування.

 

 

Як оцінювати результати?

Оцінка результатів тесту GA-MAP здійснюється на основі порівняння отриманих даних з референсною базою даних, що включає інформацію про нормальний склад мікробіома та його відхилення при різних патологічних станах.  

Основні аспекти оцінки включають:

• Визначення відносної кількості бактерій: Виявлення дисбалансу між корисними та патогенними мікроорганізмами.
• Аналіз різноманітності мікробіома: Оцінка різноманітності та стабільності мікробіома.
• Інтерпретація клінічних значень: Визначення можливих причин симптомів та рекомендації щодо лікування або корекції харчування.

ТЕХНОЛОГІЯ GA-MAP тесту

GA-MAP тест базується на сучасних методах молекулярної біології, що включає:

1. Гомогенізацію зразка фекалій людини та механічне руйнування бактеріальних клітин;
2. Автоматизована тотальна екстракція гДНК бактерій за допомогою магнітних кульок;
3. 16S рРНК ПЛР Ампліфікація ДНК, що охоплює V3–V9; мічення зонда подовженням одного нуклеотиду;
4. Гібридизація з комплементарними зондами, з'єднаними з магнітними кульками;
5. Виявлення сигналу за допомогою аналізатора Luminex (США).

 

Загальна інформація про дослідження

Мікробіом людини – це складна екосистема, яка складається з трильйонів мікроорганізмів, що проживають у різних частинах нашого тіла. Найбільш вивченою частиною мікробіому є кишковий мікробіом, який відіграє ключову роль у  підтримці здоров'я та розвитку захворювань. Діагностика мікробіома дозволяє виявити дисбаланс у складі мікроорганізмів та визначити їхній вплив на організм людини. Один з найбільш сучасних та точних методів діагностики  мікробіома є тест GA-map.

Тест GA-map – це високоточний інструмент для аналізу кишкового мікробіома, який базується на технології ПЛР  (полімеразної ланцюгової реакції).

 

Основні етапи тесту GA-MAP включають:

 

Зразки калу: збір зразків здійснюється пацієнтом у домашніх умовах

Лабораторний аналіз: виділення ДНК зі зразків калу, ампліфікація цільових ділянок ДНК мікроорганізмів та гібридизація з визначеними зондами.

Аналіз даних: інтерпретація результатів з використанням спеціалізованого програмного забезпечення, яке    порівнює отримані дані з референсною базою даних.

Тест мікробіому з використанням технології GA-MAP є сучасним методом аналізу складу мікробіоти кишківника. Технологія GA-MAP (Gut Microbiota Analysis Platform) дозволяє точно ідентифікувати та кількісно визначити різні види бактерій, присутніх у кишківнику, що забезпечує розуміння стану мікробіому пацієнта.

Для чого використовується дослідження?

Аналіз мікробіому за допомогою GA-MAP використовується для:

• Виявлення дисбіозу (порушення балансу мікробіому кишечника).
• Оцінки стану здоров’я кишківника.
• Виявлення бактеріальних маркерів, пов’язаних з різними захворюваннями, такими як синдром подразненого кишечника (СПК), запальні захворювання кишечника (неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона), ожиріння, метаболічні та автоімунні захворювання.
• Моніторингу ефективності пробіотичної або антибіотичної терапії.

Коли призначається дослідження?

Тест на мікробіом може бути призначений у наступних випадках:

• Пацієнти з симптомами розладів шлунково-кишкового тракту, такими як діарея, здуття, біль у животі.
• Підозра на дисбіоз або інші порушення мікробіому кишечника.
• Оцінка стану мікробіому перед та після пробіотичної терапії.
• Комплексне обстеження пацієнтів з аутоімунними та метаболічними захворюваннями.

Що означають результати?

• Нормальний баланс мікробіому: свідчить про відсутність значних порушень мікробіому кишечника.
• Дисбіоз: може свідчити про порушення балансу між корисними та шкідливими бактеріями, що може бути пов’язано з різними захворюваннями або станами.
• Конкретні бактеріальні маркери: можуть вказувати на наявність або ризик розвитку певних захворювань.

Що може впливати на результат?

• Прийом медикаментів: Антибіотики, пробіотики та інші препарати можуть вплинути на склад мікробіому.
• Харчування: Дієта, особливо зміни в ній за декілька днів до збору зразка, може впливати на результати аналізу.
• Стрес і фізичні навантаження: Можуть змінювати склад мікробіому.
• Супутні захворювання: Інші захворювання та загальний стан здоров’я пацієнта можуть впливати на результати аналізу.

Основні переваги тесту GA-MAP порівняно з іншими методами:

 

1.  Відтворюваність

Однією з ключових переваг тесту GA-MAP є висока відтворюваність результатів. Завдяки стандартизованому прото колу виділення ДНК та гібридизації, тест забезпечує стабільні та надійні результати.

 

2.   Клінічні переваги

Мікробіом GA-MAP дозволяє визначити широкий спектр бактерій, що мешкають у кишківнику, включаючи як корисні, так і патогенні мікроорганізми. Це дозволяє лікарям отримати повну картину стану мікробіома пацієнта та призначити індивідуалізоване лікування або профілактичні заходи.

 

3.  Валідація

GA- MAP є одним з небагатьох аналізів мікробіома, який пройшов широкомасштабну валідацію у клінічних дослідженнях. На 2024 рік більше 50 клінічних досліджень підтвердили високу точність та надійність тесту GA-map у виявленні дисбіотичних змін та інших порушень мікробіома.

4.   Сертифікація

Мікробіом GA-MAP – єдиний тест, який має сертифікацію CE-IVD (in vitro diagnostic), що підтверджує його відповідність європейським стандартам якості та безпеки. Це робить його надійним інструментом для використання в клініч-ній практиці.

 

 

ПЕРЕЛІК БАКТЕРІЙ, ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ВИЯВЛЕНІ ДОСЛІДЖЕННЯМ МІКРОБІОМУ ТЕХНОЛОГІЄЮ GA-MAP:

50 бактерій. Кількісне визначення.
	Actinomycetota*		Bacillota* cont.
1	Actinomycetota	26	[Eubacterium] rectale
2	Actinomycetales	27	Eubacterium siraeum
3	Bifidobacterium spp.	28	Faecalibacterium prausnitzii
	Bacteroidota*	29	Lachnospiraceae
4	Alistipes	30	Lactobacillus ruminis & Pediococcus acidilactici
5	Alistipes onderdonkii	31	Lactobacillus spp.
6	Bacteroides fragilis	32	Lactobacillus spp. 2
7	Bacteroides pectinophilus	33	Phascolarctobacterium sp.
8	Bacteroides spp.	34	Ruminococcus albus &
9	Bacteroides spp. & Prevotella spp.	35	R. bromii
10	Bacteroides stercoris	36	Ruminococcus gnavus
11	Bacteroides zoogleoformans	38	Streptococcus agalactiae & [Eubacterium] rectale
12	Parabacteroides johnsonii	39	Streptococcus salivarius ssp. thermophilus & S. sanguinis
13	Parabacteroides spp.	40	Streptococcus salivarius ssp. thermophilus
	Bacillota*	41	Streptococcus spp.
14	Bacillota	42	Streptococcus spp. 2
15	Bacilli	43	Veillonella spp.
16	Catenibacterium mitsuokai	44	Bacillota (various)
17	Clostridia		Pseudomonadota*
18	Clostridium methylpentosum	45	Pseudomonadota
19	Clostridium sp.	46	Acinetobacter junii
20	Coprobacillus cateniformis	47	Enterobacteriaceae
21	Dialister invisus	48	Shigella spp. & Escherichia spp.
22	Dialister invisus & Mega- sphaera micronuciformis		Mycoplasmatota*
23	Dorea spp.	49	Mycoplasma hominis
24	Holdemanella biformis		Verrucomicrobiota*
25	Anaerobutyricum hallii	50	Akkermansia muciniphila

кишківнику 

Правила підготовки до проведення досліджень 

ПРЕПАРАТИ ТА ЛІКИ, ЯКІ НЕ МОЖНА ПРИЙМАТИ ПЕРЕД ТЕСТУВАННЯМ:

1. Продовжуйте приймати всі необхідні ліки (крім протимікробних, протипаразитарних засобів та антибіотиків), якщо це рекомендовано вашим лікарем.
2. Зачекайте мінімум 4 тижні після проведеної колоноскопії або досліджень, в яких використовується барій або барієва клізма.
3. Сплануйте здати аналіз калу GА- MAP, коли ви НЕ приймаєте антибіотики. Якщо ви вже проходите курс антибіотиків, закінчіть його, зачекайте мінімум два (2) тижні, а потім здайте аналіз калу.
4. Виключіть всі види пробіотиків протягом двох (2) тижнів.
5. Виключіть всі протипаразитарні, протигрибкові та антибактеріальні засоби протягом двох (2) тижнів до збору калу.
6. Виключіть всі нестероїдні протизапальні препарати за два (2) тижні до збору калу. (Аспірин, Парацетамол,, Ібупрофен та інші).
7. Виключіть інгібітори протонної помпи (ІПП) та препарати Вісмуту за два (2) тижні до збору калу.
8. За 3 дні до забору зразку потрібно припинити прийом:
1. всіх добавок для підтримки травлення (Бетаїн HCl, ферменти, формули для оздоровлення кишківника та пребіотики (інулін, ФОС, тощо).
2. проносних засобів (зокрема, мінеральної олії, рицинової олії, або гліцеринових клізм/супозиторіїв.)
3. Для жінок: не збирайте зразок під час менструації, оскільки кров є забруднювачем, який зробить тест недійсним.
4. Якщо у вас є схильність до закрепів допустимо використання препаратів Макроголя (Форлакс, Діагнол та ін.) або препаратів магнія (магнезія).

Порадьтесь зі своїм лікарем щодо використання конкретного лікарського засобу.

Відбір зразків

Використовуйте звичайну ємкість для калу з вгвинченою ложечкою (лопаткою) в кришку контейнера! набір для відбору зразків, склад якої перерахований нижче:

– Контейнер або ємкість для калу потрібно підписати ПІБ (повністю) та дата народження. Впевнитись, що в середині контейнера нічого не має (паперового направлення від виробника).

– Підготуйте чистий аркуш паперу або одноразову тарілку завчасно обдайте її кропом та просушіть.

Процедура відбору зразків:

1. Відбір зразків можна проводити в будь-якому зручному місці, в будь-який час доби.
2. Зразки повинні бути взяті з однієї дефекації.
3. Виконайте акти дефекації на чистий аркуш паперу, або підготовлену тарілку.
4. Не змішуйте сечу зі зразком калу, а також ніколи не збирайте зразок безпосередньо з унітазу.
5. Виконайте акти дефекації на чистий аркуш паперу, або підготовлену тарілку.
6. За допомого ложечки (лопатки) проведіть забір біоматеріалу з однієї порції з 10-ти різних місць. Таким чином Ви наповните контейнер на одну треть. Цього буде достатньо для виконання дослідження.
7. Гвинтоподібними рухами закрийте кришку контейнера, (НЕ ЗАХЛОПУЙТЕ КОНТЕЙНЕР)
8. Вкажіть дату та час відбору біоматеріалу.
9. Помістить контейнер у вторинне пакування (пакет, коробка тощо).

Примітка! Зібраний біоматеріал рекомендовано зберігати в холодильнику (дверцята холодильника) при температурі (+2+8°C) не більше 3 днів. Біоматеріал бажано відразу доставити до відділення лабораторії.

  Додаткова інформація

Для отримання достовірних результатів бажано перед аналізом, протягом 2-4 днів, дотримуватися дієти з дозованою кількістю білків, жирів і вуглеводів за винятком продуктів, що важко перетравлюються, таких як копчене м’ясо, ковбаса або баранячий жир. Бажано біоматеріал здавати до лікування або не раніше ніж через 30 днів після закінчення курсу антибактеріальної та антимікотичної терапії. Якщо матеріал здається під час прийому ліків – обов’язково вказати це. За 3-4 дні до дослідження уникати прийому препаратів, що посилюють перистальтику кишківника, або змінюють колір калу.

Збір калу: збирати кал для дослідження слід зранку. Якщо це важко, можна зібрати біоматеріал заздалегідь у щільно закритий контейнер.

Умови зберігання та транспортування матеріалу:

6 годин при +18+22°С,

2 доби при +2+8°С

Не рекомендується наповнювати контейнер до верху!

Категорично заборонено для доставки використовувати скляні ємкості, ємкості від медичних препаратів, сірникові коробки та картонні коробочки, тому що при цьому спотворюються результати аналізу.

 Увага! Уникати контакту з водою та сечею!

Важливо! Не можна здавати кал на аналіз раніше ніж через 2 дні після клізми, рентгенологічного дослідження шлунка, кишечника, колоноскопії. Не можна напередодні дослідження приймати лікарські препарати, зокрема. проносні, активоване вугілля, препарати заліза, вісмуту, міді, використовувати ректальні свічки на жировій основі. Не можна допускати потрапляння до калу сечі, води, менструальної крові у жінок.