Діагностика целіакії: чому цю хворобу так важко розпізнати?

Целіакію недарма називають хворобою-хамелеоном. Вона маскується під найрізноманітніші стани - від хронічної втоми до анемії - і жоден окремий симптом не вказує на неї однозначно.

Чому целіакію складно запідозрити

При целіакії імунна система реагує на глютен пошкодженням ворсинок тонкого кишківника, через що порушується всмоктування поживних речовин. Але прояви можуть бути дуже різними: у когось - класичні здуття та діарея, у когось - лише незрозуміла анемія, дефіцит заліза чи вітамінів, затримка росту в дітей, або взагалі відсутність явних симптомів.

Якщо целіакію не діагностувати вчасно й не перейти на безглютенову дієту, стан поступово прогресує і може призвести до серйозних ускладнень з боку кишківника, кісток та інших систем організму.

Як діагностується целіакія:

• Антитіла до тканинної трансглутамінази (tTG) - основний скринінговий маркер
• Антитіла до дезамінованих пептидів гліадину (DGP)
• Антитіла до ендомізію
• Генетичний маркер HLA DQ2/DQ8 - допомагає виключити целіакію, якщо результат негативний

Важливо: аналізи потрібно здавати, поки людина ще вживає глютен у їжу. Якщо дієту вже виключили самостійно, результати можуть бути хибно негативними.

Що робити далі?

При позитивному результаті остаточний діагноз підтверджує гастроентеролог, іноді додатково призначаючи ендоскопічне дослідження. Лікування - довічна безглютенова дієта, яка при точному дотриманні дає можливість повністю відновити слизову кишківника.